-
1 blatant injustice
-
2 flagrant injustice
-
3 gross injustice
-
4 howling injustice
-
5 notable injustice
-
6 outrageous injustice
-
7 rank injustice
-
8 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
9 rank
I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
10 notable
I n1. видатна людина, визначний діяч2. pl знать, аристократія- foreign notables високоповажні іноземні гостіII adj знаменитий, визначний, видатний; примітний, вартий уваги- notable achievement видатне досягнення- notable event визначна подія- notable injustice кричуща несправедливість- notable speaker блискучий оратор
См. также в других словарях:
кричущий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до кричати 1). 2) прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Кричуща несправедливість … Український тлумачний словник
